Кодеин напиток Lean (лин) Кольчугино

Наёбись спайса и дауноватой эйфории, братишки!

Сидел я недавно в своей дешевой хате, перепробовывая все закладки, которые только можно найти у нашего местного дилера. Стояла передо мной задача - оттянуться в мясо, в высшей степени!

Вдруг звонок на сотовом: эй, брат, я нашёл тебе нечто особенное! Ярко-оранжевые таблетки с кодеином, просто бомба! Хороший приход, говорили мне, поэтому я и решил запилить себе эту новую шняжку. Задница моя уже соскользнула с пластикового стула, когда я услышал, что на кассе "пятерочки" работает моя бывшая.

Щас бы в высоком спайсе встретить бывшую! - подумал я про себя, несясь к магазину.

Вбежал я в "пятерочку" в полной припойской футболке и с вечным покуром в зубах. Начал искать нужное отделение с медикаментами. Но, глядя на бесконечное разнообразие товаров, мои глаза начали отлипать от предметов, а в голове заплыла какая-то бенза. Я кивнул себе и сообразил, что должен взять с собой что-то ещё.

«Ну да, брат, прикуриться не помешает. Шмолить потом будем», - вспомнилось мне в последний момент.

Потеряв драгоценное время, я зарядился энергетиком, засунул голову в холодильник, забрал последнюю колу и двинулся к кассе.

И вот, мои глаза увидели её. Мою неотразимую бывшую, которая теперь пролетарит на кассе "пятерочки". О, боже, зачем я наркоман, чтобы встретиться с ней именно тут?

«Это же война! Идём на кассу!», - сказал мне шепотом мой сдурелый мозг.

Я подошел к кассе, стараясь выглядеть весьма пьяным, нагло зарываясь в мою более чем маслянистую жижу сначала интраназально, а потом в мясо, в высшей степени.

«Привет, ты же моя бывшая, правда? Как дела?», - промямлил я, посылая ей самые сумасшедшие сигналы из моего запутанного, наркоманского сознания.

Она медленно подняла свои уставшие и немного измученные глаза, посмотрела на меня, не проявляя никаких эмоций. Да, именно та самая реакция, которую я ожидал от неё, ведь так легко не отделаться от наркомана, особенно когда ты работаешь на кассе в "пятерочке".

«О, привет, да это же Сергей! Давно не виделись!», - не очень-то радостно выпалила она, пытаясь проявить хоть какую-то вежливость, а может, и жалость к своему бывшему.

«Ты знаешь, где находятся те вопльщики? Я их куплю прямо сейчас!», - спросил я, пытаясь сделать вид, что у меня достаточно денег, чтобы сразу купить весь магазин.

«Нет, извини, я не знаю. Думаю, их уже давно нет в наличии. Но могу проверить наличие других товаров, если хочешь», - ответила она с улыбкой, которая явно была отработана годами работы на кассе.

Девушка ушла в соседний проход, чтобы проверить наличие продуктов. А я в это время стоял и мариновался в своих собственных шапках на голове, пытаясь осознать, что произошло. Ой, братишки, эти наркотики, они превращают тебя в настоящего клоуна!

Девушка вернулась с унылым выражением на лице: «Извини, Сергей, но этого товара сейчас нет в наличии. Может, хочешь что-то еще купить?»

«Нет, спасибо, я уже слишком заправился. Просто так зашел попробовать восстановить свою нишу в твоём сердце, но, кажется, оно уже слишком много разбито», - пробормотал я и покинул магазин, размазывая свою печаль по тротуарам, словно пьяный художник.

Так что, братишки, не попадайтесь на эту наркоманскую удочку, заполоняющую наш мир сейчас, и помните: настоящая радость и отдых находятся где-то в другом месте, далеко от интраназального введения и закладок. Ищите их в жизни, в настоящих отношениях и настоящих эмоциях. Ведь только так мы можем настоящими быть!

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!